Що означає напис “Water Resistance” на вашому годиннику?

  Позначки перевірки герметичності можуть бути в різних одиницях виміру  – в метрах, Барах або Атмосферах, вони майже тотожні: 1 Bar=1 Atm=10 m. Тобто 1 бар дорівнює 1 атмосфері й УМОВНО дорівнює зануренню на 10 метрів. Не слід плутати цифри з глибиною на яку дозволено занурювати годинник! Цей напис, і цифри поруч позначають тиск яким перевірено корпус годинника на виробництві. Зрозумійте відмінність – цифри це не ГЛИБИНА на яку дозволено занурення а лише факт одноразової перевірки годинника відповідним тиском в барокамері.

Існує два стандарти якими послуговуються виробники годинників що описують захист годинника від води.

1. ISO 2281 – для годинників повсякденного вживання.
2. ISO 6425 – для годинників розрахованих на занурення з аквалангом.

ISO 2281

Це більш поширений стандарт для годинників повсякденного використання, з нетривалими зануреннями під воду  при різних температурі і тиску. Стандарт передбачає вибіркове тестування годинників однієї партії а не кожного годинника окремо.

Тестування передбачає наступні етапи:
• Занурення годинника у воду на 10 см протягом 1 години.
• Занурення годинника у воду на 10 см з силою 5 N перпендикулярно до заводної головки й кнопок  (якщо вони є) протягом 10 хвилин.
• Занурення годинника у воду на 10 см з зміною температури між  40°C, – 20°C й знову 40°C. В кожній температурі годинник перебуває протягом  п’яти хвилин. Під час тесту й після нього не допускається потрапляння вологи всередину.
• Занурення годинника у воду  в барокамері з номінальним тиском протягом  1 години. Під час тесту й після нього не допускається потрапляння вологи всередину.
• Перевірка годинників надмірним до номінального тиском в 2 атм.
• Годинники не повинні пропускати більше 50 μg/мин
• Тест ремінця – не передбачений
• Тест на корозію – не передбачений
• Тест на вакуум – не передбачений
• Тест на опір магнітним полям й ударам – не передбачений

Окрім тесту з зміною температури всі інші тести ISO 2281 проводяться при температурі від 18°C до 25°C.
Одиниці вимірювання тиску: 1 bar = 105 Pa = 105 N/m2.

WATER RESISTANT, 3 ATM, 3 BAR, 30 METERS

Перевірка герметичності такого годинника зазвичай обмежується перевіркою тиском 3 Атм в барокамері без занурення у воду(за поодинокими виключеннями). Згідно ISO 2281 на годинниках з захистом 30 метров заводна головка повинна мати ущільнювачі. Але не всі вирбники дотримуються цього стандарту. Проте, навіть такі годинники заводна головка яких не має ущільнювачів є достатньо захищенними для повсякденного використання – враховуючи що звичне положення руки у людини донизу, а більшість людей носить годинник на лівій руці (тобто заводною головкою вниз) то навіть у сильний дощ краплі не потраплятимуть всередину годинника

Water resistant 5 atm, 5 bar, 50 meters

– З цього стандарту передбачається обов’язкова герметизація заводної головки годинників, тобто такі годинники повинні витримувати повне занурення у воду,  але для плавання такі годинники непридатні….. Чому?
Стандарт передбачає перевірку годинника в лабораторних умовах , в барокамері де на годинник діє тиск повітря в 5 атмосфер. В той же час тиск води з під крана – до 8 атмосфер. Тобто навіть добре захищений годинник позначкою про захист від води “Water resistant 50 meters” може не витримати душ, чи тривале занурення під воду. При стрибках у воду,  в момент занурення може виникнути пікове навантаження більше розрахункового, що також приведе до потрапляння води в годинник.

Water resistant 10(20) atm, 10(20) bar, 100(200) meters

– Захист в 100, 200  метрів (10-20  атмосфер) передбачає готовність годинників для плавання і в деяких випадках з зануренням.(в годинниках з захистом в 200 метрів и більше) 

Проте вони все ще не розраховані для  дайвінгу з аквалангом. Годинники що розраховані для занять дайвінгом з аквалангом повинні мати позначку “diver’s”, це передбачає їх спеціальну сертифікацію. Згідно стандарту вони позначається відміткою поруч з позначкою захисту від води наприклад: “diver’s 200 m”

ISO 6425 

Цей стандарт  для дайверських годинників, він описує наступні вимоги: годинники спеціально розроблені щоб залишались захищеними від води, при підводному плаванні на глибині до 100 метрів  й залишатись при цьому системою контролю за часом. 
Стандарт передбачає перевірку понаднормовим тиском – 125 % від номінального тиску (того що заявлений на годиннику). Таким чином годинник с захистом 200 метрів будуе водостійкими на глибині не менше 250 метрів ( у нерухомій воді). Тестування за цим стандартом суттєво відрізняється від стандарту ISO 2281  тут передбачено перевірку кожного окремого годинника.

Тестування передбачає наступні етапи:

• Надійність роботи під водою. Годинник занурюють під воду на глибину 30 см, +/- 2 см протягом 50 годин, температура від 18°C до 25°C  Механізм повинен продовжувати працювати справно. Перевірка конденсату виконується до й після тесту, щоб гарантовано відстежити причини виникнення конденсату.

• Тест на конденсат. Годинник розміщають на гарячу пластину температурою від 40°C до 45°C, до того часу поки годинник не нагріється (зазвичай ві 10 до 20 хвилин, в залежності від типу годинника). Потім його поливають холодною водою, температурою від 18°C до 25°C на скло годинника, приблизно через хвилину скло витирають й перевіряють наявність конденсату.  Годинники  в яких є  конденсат на внутрішній поверхні скла відбраковують.

• Захист заводних головок й інших кнопок від зовнішньої  сили. Під час тесту годинник перевіряють понаднормовим тиском у воді в 125 % від номінального захисту протягом 10 хвилин й з зовнішньою силою в 5 N перпендикулярно до заводної головки і кнопок (якщо є). Перевірка конденсату виконується до й після тесту, щоб гарантовано відстежити причини виникнення конденсату.

• Герметичність у воді при надмірному тиску й при його змінах. Годинник під час тесту занурюють у воду в барокамері, після цього тиск збільшують за 1 хвилину до 125% від номінального і перевіряють годинник протягом 2 годин.  В подальшому надмірний тиск зменшують до 0.3 бар за 1 хвилину й витримують при цьому тиску 1 годину. Потім годинники виймають і висушують. Не дозволяється поява конденсату всередині.

• Опір тепловим перепадам. Тест передбачає занурення годинника на 30 см ± 2 см у воду при наступних температурах на 10 хв кожного разу: 40°C, 5°C й 40°C знову, перерва між цими тестами не більше 1 хвилини. Не дозволяється поява конденсату всередині.

Всі інші тести передбачені  гостом ISO 6425 повинні виконуватись при температурі від 18°C до 25°C.  ISO 6425 встановлено одиниці виміру в Барах: 1 bar = 105 Pa = 105 N/m2.

Понаднормовий 125% тиск забезпечує запас надійності проти  таких подій як деградація прокладок, динамічне зростання тиску, зміна щільності води (морська вода на 2 – 5 % більш щільна чим прісна)

Динамічний тиск на годинник виникає, коли водолаз швидко пливе під водою зі швидкістю 10 м\с (32.8 ft/s), або течія утворює таку швидкість, то фізика процесу  стверджує що динамічний тиск зростає на 0.5 бар що є еквівалентом 5 метрам додаткового занурення.

Окрім захисту від води стандарт ISO 6425 також передбачає вимоги  до конструкції годинників для дайвінгу ( у механічних, кварцевих, і  цифрових годинників є відмінності)

• Наявність можливості (пристрою) засікати час , наприклад однонаправлений обертабющйся бейзель з розміткою часу (т.з. “таймер аквалангіста”) чи цифровий дісплей. Такий пристрій повинен бути захищеним проти необережного обертання чи неправильних дій. Якщо це буде обертабющйся бейзель, то у нього повинен бути мілкий масштаб позначок перед 60 хвилинами, а також  ясно позначеними позначками  п’ятихвилинних інтервалів.  Якщо годинник буде з цифровим дисплеєм, то він також має бути ясно читаємим.

Наступні операції повинні читатись в темряві з відстані в 25 см:

• Хвилинна стрілка повинна ясно відрізнятись від годинникової.
• Встановлення й зчитування пристрою відліку часу.
• Індикація що годинник працює (зазвичай це рух секундної стрілки що світиться)
• Якщо це годинник з живленням від батареї повинна бути функція  “end-of-life” (попередження про низький заряд батареї)
• Опір намагнічуванню -тестується троєкратним впливом магнітного поля силою  4,800 A/m. Годинник повинен зберегти точність хода не менш +/-30 сек/добу, як і до тесту.
• Протиударний захист. Тестується двома ударами (один по стороні на 9 годин, і другий по склу, перпендикулярно циферблату). Удар зазвичай наноситься молотком з твердого пластика встановленого на зразок маятника, так щоб було можливо контролювати силу удару. Зазвичай молот має вагу  3 кг,  з швидкістю удару в 4.43 м/с. Допустимі зміни в точності ходу  до +/- 60 сек/день.
• Опір солоній воді. Під час цього тесту годинник занурюють у розчин 30 г/л NaCl й залишають там на 24 години при температурі від 18°C до 25°C. Цей розчин  має “солоність” схожу з морською водою. Після тесту, корпус й браслет перевіряється на можливі зміни. Рухливі частини, такі як обертающийся безель,  після теста повинні працювати нормально.
• Опір додаткових деталей зовнішнім зусиллям (перевірка ремінця/браслета на міцність). Тестується застосуванням сили 200 N до кожного звена ( місце кріплення) в протилежні боки. Не дозволяється пошкодження годинників та місць кріплення браслета. Браслет  тестуємого годинника повинен залишитись працездатним (для порівняня, на офіційному сайті Tissot вказано що їх годинники проходять подібний тест при зусиллі 50N).
  

  

Годинники, які пройшли тестування ISO 6425, маркуються словом “DIVER’S WATCH L M” або “DIVER’S L M”, щоб відрізняти їх від годинників з схожим захистом від води, але не призначених для занурення. Літера “L” відображає глибину занурення в метрах, яку гарантує виробник.

Але навіть такі жорсткі вимоги можуть бути недостатніми для пірнання з дихальною сумішшю, тому стандарт ISO 6425 передбачає ряд додаткових тестів для годинників у найекстремальніших умовах

Годинники для дайвінгу з газовою сумішю. 

Ця частина стандарту передбачає годинники для використання в підводному дзвоні з почерговим зануренням під воду і перебуванням в умовах тиску дихальної суміші. Оскільки молекули гелію менші за молекули води, вони можуть легко проникати через корпус навіть водозахищених годинників і порушувати їх функціональність. Для перевірки здатності годинників витримати такі випробування ISO 6425 передбачає ряд додаткових тестів, таких як:

1. Тест на роботу в газовому надтиску. Годинники піддаються надтиску газу, який буде фактично використовуватися, на 125% від номінального тиску, протягом 15 днів. Після цього давлення швидко знижується до атмосферного тиску, що повинно бути здійснено протягом не більше 3 хвилин. Після цього тесту годинники повинні працювати належним чином. Кварцові годинники повинні нормально функціонувати під час і після тесту. Механічні годинники повинні нормально працювати після тесту (запас ходу зазвичай менше 15 днів).

2. Тест на внутрішній тиск (моделювання декомпресії). Видаляється заводна головка разом з штоком для заводу і перекладання часу. На її місце встановлюється заводна головка того ж типу з отвором. Через цей отвір вводиться газова суміш, яка буде фактично використовуватися і створить надтиск номінального тиску/20 бар в годинниках на протязі 10 годин. Потім здійснюється тест в номінальному водяному надтиску, для чого оригінальна заводна головка повинна бути знову встановлена. Після цього тесту годинники повинні працювати нормально.

   Годинники, які пройшли випробування згідно з ISO 6425 для використання з дихальною сумішшю, маркується словом “DIVER’S WATCH L M FOR MIXED-GAS DIVING”. Буква L відображає глибину занурення в метрах, гарантовану виробником. Склад газу, який використовується під час тесту, повинен бути вказаний у інструкції до годинників.

   Незважаючи на вищезазначене, багато виробників годинників не дуже охоче дотримуються навіть стандарту ISO 2281, не кажучи вже про ISO 6425. Цим грішать як невеликі компанії, яким не по кишені витрати, пов’язані з впровадженням таких стандартів на виробництві, так і великі виробники, які просто не дуже уважно ставляться до виробництва. Найчастіше спостерігається повна відсутність герметизації заводної головки на годинниках з водонепроникністю до 30 метрів, тому насправді не варто занурювати такі годинники навіть у склянку з водою. У багатьох виробників те ж саме спостерігається і з маркуванням до 50 метрів. Виробники ж, які контроль якості відповідає зазначеним вище стандартам, з радістю зазначають це в інструкціях до годинників. Часто ж, навпаки, вони користуються незнанням людей стандартів і вказують на годинниках з водонепроникністю понад 300 метрів стандарт водонепроникності ISO 2281, який, як зазначено вище, не стосується дайвінгу.

На завершення нагадаємо, що на практиці стыйкысть годинникыв до води  буде залежати не лише від глибини води, а також від віку прокладки, попередніх пошкоджень, температури та додаткових механічних ударів і коливань у воді. Ми проводимо  тестування герметичносты годинників одночасно з заміною батарейок у кварцових годинниках або при профілактичній чистці механічних годинників. Рекомендуємо перевіряти годинники на зазначену водонепроникність щороку, а також раз в два-три роки здійснювати заміну прокладок.